Переоцінка

За ці останні два місяці, не самі прості якщо не сказати більше, багато чого сталося. 
Але зараз зупинюся на двох речах. 
Спочатку була думка що то попередження саме мені. Воно зрештою так і є, бо воно було геть не випадковим. Геть не випадково трапилося мені опинитися у той час, у тому місці і поруч. Там де раптово і несподівано скінчилися мрії, сподівання і взагалі земна метушня однієї людини, а через певний час і в геть іншому місці іншої. Ще досить молодих і з вигляду повних сил. Раптова зупинка серця і.. І все. 
Лише згодом пазл склався. То дійсно було попередженням. Попередженням саме мені. Але спочатку трохи невірно його інтерпретував. То не є, не дай Бог, моїм сценарієм у короткочасній перспективі, як спочатку здалося. То справді лише попереджування і нагадування. Про те що Життя наскільки крихка, швидкоплинна і коротка річ, що є гріхом забувати про то відкладаючи на потім все то чим можна зараз користуватися із вдячністю і глибокою повагою, беручи те що нам дано у найменших дрібницях. Це Дар про який не можна забувати ані на мить. Адже навколо нас розгортається саме справжнє Чудо. Чудо яке зветься Життям.
Марнування його вторинним, умовностями і безглуздям то є по суті запрошенням. Кістлявій руці несподівано але закономірно стиснути наше серце. І покінчивши таким чином з нашою чорною невдячністю до цього неймовірного світу. 

І друге. Попри те що ці два місяці приймав рішення за які мені зараз трохи соромно, бо з огляду сьогодення вони як не крути незграбні і не ті які мали місце бути, твердо вірю в наступне:
Все можна виправити будь-якої миті. 
Геть все.